Будь-які зміни нашою психікою можуть сприйматись як стрес. Якщо цього стресу є помірна кількість, то ми мобілізуємось, з легкістю можемо це витримати. Це явище має назву еустрес (корисний стрес). Але коли стресу занадто багато, наш організм виснажується, і ми стикаємось із дистресом (негативний стрес), що може мати різні прояви: головний біль, проблеми з харчуванням, сном, дратівливість, плаксивість, апатія, погіршення уваги й пам’яті тощо. Це все дуже впливає на наше життя.
Але ми маємо чіткі кроки, які допоможуть вам подбати про ваше психічне здоров’я.
Профілактика кризових станів. Сюди варто включити:
інформаційну підготовку про ті зміни, що відбуватимуться у вашому житті. Варто продумати, з якими труднощами ви можете стикнутись, і як ви зможете з ними впоратись. Знання додають спокою та впевненості;
розробити план психологічної допомоги на випадок загострення або на випадок кризової ситуації (суїцидальність, самотність, самокритика тощо). Такий план можна розробити самостійно, або разом із психотерапевтом/психологом. Що в цей план самодопомоги може бути включено? Картки самопідтримки; медитації; фото і відео людей, що для вас важливі; домовленість з конкретними людьми про можливість просити в них підтримки; збережені номери екстрених служб психологічної підтримки телефоном тощо. Це ваша “тривожна валізка психологічного здоров’я”.
Турбота про фізичне здоров’я:
У період змін нашому тілу і так непросто. Йому точно непотрібно ускладнень, вистачить й того стресу, що є у зв’язку з нововведеннями у житті. Тож варто попіклуватися про своє тіло: мати повноцінний сон у приміщенні з адекватними показниками повітря (вологість 40-60%, температура 18-23 градуси), мати регулярну фізичну активність, що вам ДІЙСНО подобається (інакше це додатковий стрес);
Важливо не забувати про щорічну перевірку здоров’я, адже анемія або нестача вітамінів (наприклад вітамінів D, B12, B6) можуть дуже негативно впливати на вашу можливість до адекватної адаптації;
Контроль хронічних захворювань;
Звернення до лікаря-психіатра, якщо ви себе почуваєте вкрай погано емоційно (рекомендовано пройти опитувальники, наприклад Опитувальник Бека на депресію, Опитувальник Бека на тривогу, Опитувальник PHQ-9 на депресію). За результатами проходження опитувальників ви не можете поставити собі діагноз, але можете контролювати свій стан, щоб звернутись вчасно за якісною фаховою допомогою.
Формування середовища соціальної підтримки:
зменшити/припинити спілкування з тими, хто завдає вам шкоди або робить боляче;
підтримувати спілкування з тими людьми, з якими збігаються цінності або\та цілі; які чуйно ставляться до вас;
пошук нового середовища, де ви будете почувати себе безпечно (нові друзі, знайомі; відвідування гуртків чи секцій, психолог).
Психологічна самодопомога. Сюди варто включити вправи, що допомагають впоратись зі стресом. Ці вправи можуть бути також частиною “тривожного рюкзака” профілактики кризових станів:
прогресивна м’язова релаксація Е. Джейкобсона;
візуальні вправи на розслаблення (моє безпечне місце, самопідтримка);
вправи, спрямовані на дихання (глибоке дихання, дихання “4-7-8” тощо).
Ці вправи рекомендуємо використовувати не тільки у кризові моменти, а якомога частіше (щодня/кожен другий день), щоб впоратись зі стресом та напругою. Якщо подібні вправи будуть частиною вашої рутини, ви будете себе почувати значно краще.
Автор - Сотніченко Анастасія
Практикуючий психотерапевт pleso
Терапія з Анастасією допоможе вам пропрацювати травмуючі події в минулому, адаптуватися до нових умов життя, пережити горе та втрату, налагодити стосунки в родині, побудувати особисті кордони. Працює в методі схема-терапії, когнітивно-поведінкової та психодинамічної терапії, також консультує клієнтів ЛГБТ+, людей з інвалідністю та молодих мам, HR/коучинг. Психотерапія з нею — унікальна, бо спеціалістка використовує гумор у роботі, хвалить за прогрес, задає домашні завдання, допомагає створити мережу опор у повсякденному житті та фокусується на глибинних переживаннях клієнта.