Як синдром самозванця може виявлятися у ваших відносинах і як його подолати?

Чи все я роблю з того, що очікує партнер? Що буде, якщо стану в непривабливим/-ою? – ці питання турбують "самозванця" у відносинах щодня і можуть викликати відчуття тривоги. 

Що таке синдром самозванця? Синдром самозванця - це психологічний комплекс, пов'язаний з неможливістю людини привласнити свої досягнення. Самозванець відчуває ніби не гідний нагороди, схвалення, тому що йому здається, що недостатньо намагався і міг зробити краще. А коли досягає успіху в чомусь, то списує його на вдачу чи випадковість. 

У відносинах синдром самозванця може виявлятися в наступному: 

1. Заслуговування кохання 

Самозванець із самого дитинства засвоїв урок, що кохання потрібно заслужити. У дорослому житті партнер із синдромом самозванця витрачає великі зусилля на те, щоб зробити партнеру приємно, опікується ним, піклується. Це допомагає самозванцю знайти впевненість у тому, що він заслуговує на любов. Партнер при цьому може відчувати зайву опіку та турботу, і навіть почати віддалятися від партнера. 

Що робити?

• Прийняття себе. Перегляньте свої переконання про кохання. Чи дійсно варто заслуговувати на любов? Хто сказав, що саме так правильно? Можна поговорити зі своїм внутрішнім критиком і звернути увагу на те, що подобається в собі, і наголосити на своїх сильних сторонах. Влаштувати день кохання та ‘турботи про себе - цього дня бути собою, дозволити своїм бажанням здійснюватися і проявлятися. 

• Обговорити у парі, що як кожен розуміє, коли його любить інший, через які дії, почуття. Це допоможе прояснити очікування та бажання одне одного. Коли ми розуміємо себе і партнера, виявляємо любов зрозумілою для партнера мовою, то й бажання заслужити любов будь-якими способами пропадає.

• Визначити рівень достатності. Коли обидва партнери розуміють які з проявів кохання є комфортними, а яке надмірними, це допомагає давати рівно стільки почуттів, скільки важливо отримувати кожному і покращує порозуміння в парі.

2. Бажання бути найкращим

Бажання бути ідеальним призводить самозванця до постійного порівняння себе з іншими. У когось завжди виявляється краще, ідеальніше, красивіше, і тоді "самозванцю" здається, що потрібно ще натиснути, щоб обігнати і досягти успіху. Скільки він не намагається, для нього самого це мало і недостатньо. Така поведінка самозванця допомагає йому підтримувати свій ідеальний образ у власних очах і очах свого партнера. Самозванцю здається, що якщо він буде неідеальним, партнер розчарується і піде. Конфлікти у парі виникають тому, що бажання бути ідеальним не дозволяє визнати свою помилку або виявитися неправим. Адже якщо він визнає свою неправоту, він стане неідеальним, і партнер його покине. 

Що робити?

• Відзначати свої досягнення та заслуги. Щодня записувати маленькі та великі перемоги, перечитувати. У цьому допоможе щоденник досягнень. 

• Порівнювати себе тільки з собою у минулому. Це допомагає побачити зміни, покращення в житті, розвиток та успіхи, а не фокусуватися на досягненнях інших людей. 

• Робити не ідеально, а достатньо. Вибрати одну справу і зробити її на "достатньо". Це допоможе зберегти енергію та поступово звикнути до того, що не обов'язково викладатися на 200% у кожній справі. 

Хочеш отримати індивідуальну консультацію психотерапевта?Пройди тест, який допоможе підібрати спеціаліста саме під твій запит, і запишись на консультацію

Пройти тест

3. Почуття відповідальності за щастя партнера 

Партнер із синдромом самозванця вважає, що за все, що відбувається у відносинах відповідає тільки він. Якщо партнер сумує чи засмучений, то у самозванця виникає відчуття, що він зробив щось не так, і з'являється почуття провини. Як  партнер не заспокоював би його, хоч би що казав, самозванець продовжує вважати, що причина тільки в ньому.

Що робити? 

• Чітко поділити відповідальність у відносинах. Кожен із нас може відповідати лише за свою поведінку, почуття та дії. Ми не можемо відповідати за реакцію партнера на свої почуття, події, поведінку. Такий поділ допоможе побудувати межі у відносинах та зняти зайву відповідальність. 

• Пам'ятати, що партнер – доросла особистість. Тільки він відповідає за свої почуття та реакції.

• Перестати звинувачувати себе. Складний день, проблеми на роботі, погане самопочуття можуть спричинити відсутність настрою у близької людини. Уточніть у партнера, що не так, дозвольте собі довіритись його словам.

4. Знецінення підтримки партнера 

Самозванець не сприймає адекватно похвалу та підтримку. Усередині є страх, що насправді він не заслуговує ні на компліменти, ні на захоплення. Згодом партнер перестає хвалити та підтримувати самозванця, оскільки його слова не сприймаються серйозно. І тому може наростати роздратування, відчувається безпорадність, а часом і безнадійність щось змінити. 

Що робити? 

• Помічати свої сильні сторони. Можна скласти список тих якостей, які допомагають у відносинах, і почати розвивати їх, відзначати як вони все більше проявляються у відносинах та сприяють їхньому покращенню. 

• Хвалити і дякувати собі та партнеру. Практика подяки наповнює почуттям самоцінності, а похвала допомагає брати свої успіхи. Це допоможе перестати знецінювати слова партнера та отримувати від нього ще більшу підтримку. 

5. Страх критики та надмірна уразливість 

Партнеру із синдромом самозванця складно чути критику на свою адресу, навіть якщо вона й конструктивна. Він злиться, починає сумніватися у собі, провалюється у негативні емоції. У такі моменти партнер відчуває, що б він не сказав, самозванець тлумачить не так, тому партнер вважає за краще не критикувати і не хвалити самозванця. Душевних розмов стає дедалі менше, стосунки стають формальними. 

Що робити? 

Зміцнювати самооцінку. У цьому допоможе оточення, що підтримує, визнання досягнень, успіхів, сильних сторін, домовлятися із внутрішнім критиком, перестати порівнювати себе з іншими. Коли ми впевнені у собі, то критика проходить внутрішню звірку та сприймається спокійно. 

Синдром самозванця має різні прояви у відносинах і може поступово віддаляти партнерів та руйнувати стосунки. Але навіть якщо виявили його у себе, можна почати зміни  з рекомендацій, і незабаром помітити, як відносини в парі почнуть розвиватися за новою траєкторією.

Автор - Заверталюк Тетяна

Практикуючий психотерапевт pleso

Тетяна працює із запитами щодо емоційної заплутаності, стосунками із собою та оточенням, заниженої самооцінки, емоційної співзалежності, травмуючих подій, особистих меж. Використовує методи позитивної психотерапії, КПТ, гештальт-терапії, сімейної системної терапії та арт-терапії. Консультує ЛГБТ+ клієнтів, клієнтів із діагностиваними психіатричними захворюваннями, вагітних та молодих мам, літніх людей та HR (коучінг). Використовує в роботі гумор, хвалить за прогрес, міксує різні методи психотерапії та допомагає по-новому поглянути на проблеми. Також Тетяна проводить парну терапію (у тому числі і для ЛГБТ пар), під час якої допомагає розв’язати проблеми конфліктів, комунікації, розладів в інтимному житті та особистих кордонів.

Придбати сеанс