Психоаналіз – це система знань про психологію людини та розроблений на її основі метод лікування.
Засновником психоаналізу став австрійський лікар Зигмунд Фройд, а перша згадка терміну в науковій літературі датована 1896 роком.
Будучи першим в історії систематичним методом пізнання людини, психоаналітики зробили суттєвий внесок у розвиток психотерапії, соціології та культури. Психоаналіз вплинув на техніку та етику роботи фахівців, «відкрив дитину у дорослій людині», встановив зв'язок про вплив раннього досвіду людини на її сьогодення, вивчав значення несвідомого, прагнув зрозуміти механізми функціонування людської психіки та, нарешті, розробив унікальний метод терапії.
Психоаналіз продовжує бути актуальним і розвиватися. Завдяки сучасним досягненням у нейронауках (нейропсихоаналіз) та дослідженнях головного мозку, психоаналітичні теорії та принципи лікування знаходять наукові підтвердження. Так, психоаналіз є сучасним методом психотерапії із доказовою ефективністю.
1) Керується психоаналітичними теоріями (несвідоме, структура психіки, захисні механізми, перенесення та контрперенесення, опір тощо) та етикою (безоцінність, нейтральна позиція, відсутність порад та директивності);
2) Завжди довготривала та інтенсивна форма психотерапії (від 2 до 5 сеансів на тиждень протягом кількох років);
3) Використання кушетки, на якій клієнт лежить, а психоаналітик сидить у кріслі за полем зору людини / при форматі онлайн психоаналітик відключає свою камеру;
4) Акцент на продукції психіки клієнта (вільне вираження думок, фантазій, бажань, спогадів, сновидінь, продуктів творчості);
5) Дослідження несвідомого (у т.ч. симптомів і скарг, що спонукали прийти до терапії), а також життєвого досвіду людини та його прояву у відносинах з психоаналітиком.
Завдання психоаналізу полягає не в тому, щоб позбавити людину від симптому/труднощів (хоча, розуміння симптому завжди веде до зниження його інтенсивності), а в тому, щоб зрозуміти його причини, вміти витримувати і долати, тим самим перетворивши своє життя.
Таким чином, місія психоаналізу – розвинути у людини інтерес до своєї особистості.