Як боротися зі страхами й почати діяти

Автор статті

Гундертайло Юлія

Автор статті

Гундертайло Юлія

...розгорнути

Юлія — практикуюча психотерапевтка й арт-терапевтка, викладач, яка працює з тривогою, стресом/дистресом, сімейним та професійним вигоранням, апатією, сімейними й робочими міжособистісними стосунками та складнощами із самооцінкою; експертка з психологічних криз та травматичних переживань, пошуку сенсу життя. Працює в методах арт-терапії, символдрами та травматерапії, використовує в роботі техніки майндфулнес а також консультує вагітних та молодих мам, літніх людей. У роботі міксує різні методи психотерапії, використовує творчі методи (малювання, музикування та ін.), метафори, плекає життєстійкість та самодостатність клієнта.

Сторінка фахівця

Страхи нас захищають, тому варто з ними познайомитися та потоваришувати.

Варто запитати себе: наскільки великий мій страх ? (Оцініть від 1 до 10)

- якщо до 3 – можна спробувати розібратися самому

- якщо до 5 – варто поспілкуватися з тими, хто вже переборов схожий страх

- якщо 6 і більше – варто поговорити зі спеціалістом

Якщо страх пов'язаний з чимось конкретним (наприклад, боязнь собак) можна поступово пробувати з ними контактувати (спочатку спостерігати за ними, потім годувати, потім спробувати торкнутися), якщо страх пов'язаний з думками – то можна його описати чи намалювати, і спробувати чесно відповісти: "Який позитивний намір у нашого страху?" Наприклад, страх писати пости у соцмережах може базуватися на страху засудження. Тобто страх захищав вас від негативних емоцій.

Робота з самооцінкою

Наші переконання про себе найчастіше є сумою всього того, що про нас говорили наші батьки, родичі, знайомі, вчителі, співробітники, друзі, кохані. І, на жаль, бувають ситуації, коли ми трактуємо себе як гидке каченя, хоча, насправді є сніжно-білими лебедями. Тому іноді варто змінити оточення – і ви почуєте від людей захоплення і позитивні відгуки.

Найкращим способом підтримки адекватної самооцінки є самопізнання, наприклад, за допомогою щоденника. Аналізуючи щодня свої перемоги й невдачі, ми знайомимося з собою реальним – своїми сильними й слабкими сторонами, перемогами й невдачами.

Дитячі травми

Психологічні травми з дитинства можуть мати різноманітні форми, зазвичай з’являються по-різному залежно від складності ситуації та індивідуальних особливостей дитини.

Найважливішим маркером є почуття безсилля. У дитячому віці проживання складних життєвих обставин залежить від оточення дитини: якщо їй ніхто нічого не пояснює і не заспокоює, то ці емоції капсулюються і можуть турбувати людину в дорослому віці десятиліттями.

Якщо ви мали такий складний досвід, то лише робота з психотерапевтом може допомогти загоїти ці рани.