Аналіз шоу "Супермама": Чому ми обираємо фавориток? Частина 2

Автор статті

Сотніченко Анастасія

Автор статті

Сотніченко Анастасія

...розгорнути

Терапія з Анастасією допоможе вам пропрацювати травмуючі події в минулому, адаптуватися до нових умов життя, пережити горе та втрату, налагодити стосунки в родині, побудувати особисті кордони. Працює в методі схема-терапії, когнітивно-поведінкової, діалектично-поведінкової та психодинамічної терапії. Анастасія працює з дорослими клієнтами. Консультує клієнтів ЛГБТ+, людей з інвалідністю та молодих мам, HR/коучинг. Психотерапія з нею — унікальна, бо спеціалістка використовує гумор у роботі, хвалить за прогрес, задає домашні завдання, допомагає створити мережу опор у повсякденному житті та фокусується на глибинних переживаннях клієнта.

Сторінка фахівця

Продовжуємо з вами розбирати популярне розважальне шоу "Супермама". Частина 2.

Якщо ви пропустили першу частину, де ми розбирали те, чому сценаристи вдаються до крайнощів у підборі учасниць та їхньому ставленні до виховання власних дітей, хутчіше читайте першу частину!

У другій частині психотерапевтка pleso Анастасія Сотніченко аналізує, як ми обираємо для себе фаворитів шоу та які ще тригери використовують сценаристи, щоб ми стали палкими прихильниками кожного випуску “Супермами”

А ви помічали, що під час перегляду шоу більшість глядачів несвідомо обирає собі фаворитку – героїню, яка найбільше імпонує?

Як тут сценаристи змушують нас дивитись шоу й емоційно включатись?

Оцінка

Мами оцінюють одна одну, а коли наші погляди на життя та погляди інших героїнь перегукуються, то ми відчуваємо, наче критикують саме нас.

Оцінка іншими є загалом чимось таким, що змушує нас почуватись дискомфортно, адже декілька поколінь людей були травмовані радянською та пострадянською шкільною освітою.

Порушення кордонів

Мами порушують кордони одна одної (заглядають в холодильник, полички, ставлять недоречні питання, грубо висловлюють свою думку). Через несвідоме імпонування конкретній героїні ми також сприймаємо це як певну несправедливість та дратуємось.

І це ще не все, що робить команда шоу «Супермама», щоб тримати наш фокус уваги!

Які ще тригери спонукають нас до перегляду цього шоу? Дивимося далі.

Спонукання до заздрощів (у героїні є щось, чого немає у глядачів).

Гра з дитячим досвідом (коли мам розкривають як жінок, що вдаються до насильства над дітьми, це збурює наш дитячий досвід, й ми можемо стикатись з певною ретравматизацією).

Розчарування (героїні розкриваються або з поганого боку, або ми співчуваємо їхній долі та життєвим обставинам).

Інтерв’юери за кадром ставлять питання учасницям таким чином, що закадрові коментарі героїнь є бурхливими та часто перебільшеними. Виглядає так, наче жінки одна одній кажуть одне, а позаочі – зовсім інше.