З моменту народження кожна людина виховується у певному середовищі, всотуючи його з перших моментів свого життя. Поведінка батьків та близького оточення безпосередньо відбивається на подальшому житті маленького індивідууму. Суворість, обмеження, жорстокість накладають негативний відбиток на дитячу психіку, що в майбутньому створює людині безліч проблем для комфортного існування в соціумі.
Дитина зростає і все життя відчуває певний дискомфорт, вона вважає себе безвинно винною скрізь і в усьому, її свобода обмежується певними заборонами або ж докором совісті. Такі вбудовані моделі суттєво впливають на подальше життя.
Коли людина з таким минулим бажає жити щасливим та повноцінним життям, щоб їй не заважали внутрішні обмеження, певні блоки й комплекси, складно обійтися без допомоги спеціаліста. Психотерапія необхідна для того, щоб викорінити всі наслідки травматичного минулого досвіду й навчитися існувати у новій реальності, де повністю усвідомлюєш власні можливості та обираєш для себе найважливіше.
Глибока робота дозволяє позбавлятися некомфортних почуттів — тривожності, дратівливості, страху, туги, внутрішньої самокритики. Сам процес психотерапії спонукає на отримання нового досвіду у взаєминах, дозволяє відчувати свою значущість, вибирати власну роль, а також заявляти про свої потреби. Іншими словами, людина вчиться жити в гармонії з оточуючими людьми та з собою, при цьому не завдавати шкоди людям, які її оточують.
Психотерапевт виконує роль «стороннього спостерігача» і водночас допомагає розглядати та оцінювати проблеми з різних боків. Зберігаючи нейтралітет та не приймаючи будь-яку сторону, він не залучається до процесу переживань свого клієнта. Для успішного лікування важливим є не тільки добровільне усвідомлення того, що необхідна допомога фахівця, але й сама взаємодія між клієнтом та психотерапевтом. Існує чотири обов'язкові рівні:
1. Думковий. У процесі спілкування за допомогою мислення обидві сторони обмінюються власними думками.
2. Чуттєвий. Вони тісно взаємно пов'язуються з почуттями, тому, досліджуючи їх, відбувається безпосередній вплив на мислення.
3. Рівень поведінки. Завдяки успішному процесу терапії у людини змінюється поведінка. Це основний індикатор, який вказує на зміни, що відбулися в людині, оскільки почуття і думки неможливо побачити.
4. Тілесний. Людське тіло досить складний механізм, у якому жоден процес не відбувається просто так. Все дуже взаємопов'язане — душевний стан тісно пов'язаний з усіма органами, і навіть системами. Якщо психіка не здорова, це тягне за собою фізичну недугу.
Основу психотерапії становить контакт, тому варто серйозно поставитися до вибору спеціаліста. Він має бути не лише професіоналом. Важливо відчувати себе поряд з ним комфортно. Кожен сеанс схожий на окреме наукове дослідження, у якому передусім аналізуються обставини, роль клієнта в них, його відчуття, прийняті рішення, результативність цієї ситуації. Таким чином приходить розуміння того, що відбувається.
Потім необхідно зрозуміти причину того, що відбувається. Наступним етапом є пошук досвіду, який допоміг сформувати весь механізм, щоб підібрати правильну техніку для опрацювання конкретної ситуації.