Почуття тривоги під час війни: як із ним боротись

Сучасне населення у всьому світі на сьогоднішній день досить часто зазнає панічних атак, особливо це стосується жителів великих міст та мегаполісів. До всіх існуючих причин, які сприяють появі ПА, додалася ще одна – війна. Проведення бойових дій в Україні стало основною причиною частого прояву даного захворювання. У такому стані люди не можуть своєчасно реагувати на загострені ситуації, а це досить небезпечно.

До того ж сильні та постійні стресові ситуації сильно виснажують людську психіку. Тому дуже важливо розуміти і знати, як боротися із таким станом в екстремальних умовах, коли немає можливості звертатися до фахівців і потрібно розраховувати лише на власні сили, щоб вберегтися від небезпеки та вижити.

Тривога - це почуття на рівні фізіології, яке дає можливість долати якість проблем, що виникають. У житті кожному із нас доводиться переживати стан тривоги перед новим, невідомим. Хтось переживає перед переїздом у нову квартиру чи іншу країну, перед придбанням чогось важливого та суттєвого. При цьому у стані тривожності судини мають властивість звужуватися, чим допомагають виробляти організму гормон стресу, і людина здатна зібратися і подолати стресову ситуацію, що виникла.

У випадку, коли почуття тривоги виникає постійно протягом тривалого часу, існує висока ймовірність її переходу у тривожний стан. А це означає, що гормони стресу виробляються постійно і впливають насамперед на нервову систему. Люди перебувають у постійній напрузі, що спричиняє порушення у роботі внутрішніх органів: головний біль, безсоння або постійна сонливість, відчуття скутості м'язів. І у цьому випадку без допомоги фахівця важко обійтись.

При постійному тривалому стресі у людини виникають емоції хвилеподібно та у певній послідовності. Звичайно, у кожного відбувається індивідуально, але загальні риси все ж таки присутні. Все починається із розгубленості, що плавно переходить у тривогу, страх або паніку. Потім виникає агресивність і роздратування, що переходить в ейфорію. За нею слідує впевненими кроками апатія та депресія. Остання фаза зазвичай припадає на десяту добу затяжного та сильного стресу.

За апатією слідує фаза стабілізації, але це не означає, що все закінчилося. Хвилі емоцій мають властивість повторюватися, але вже у більш м'якій формі, оскільки кожен вже знайомий із цими відчуттями. Це так званий адаптаційний період, коли люди починають раціонально мислити, приймати рішення, як діяти у ситуації, як жити далі. При цьому починають звикати до невизначеності, проте намагаються будувати плани на найближче майбутнє. Саме у цей період приходить усвідомлення, що війна закінчиться, а зараз необхідно прийняти існуючу реальність і продовжувати жити у нових умовах, розуміючи, що вони триватимуть протягом невизначеного часу.

У період військових дій важливо вийти на адаптаційний етап, щоб кожен із нас міг приймати раціональні рішення свідомо та адекватно. Важливо розуміти, що й у цей невиразний, страшний час потрібно не лише вижити, а й жити, заробляти гроші, і відповідно сплачувати податки, працювати на стабілізацію економіки. А після закінчення війни на нас чекає дуже багато роботи – необхідно відбудувати всю зруйновану інфраструктуру, будинки, дороги, лікарні, школи та садочки. А зараз кожен із нас має навчитися жити та працювати у нових, невластивих нам умовах.

Головною проблемою є не саме почуття тривоги,а як його правильно пережити. Дуже важливо змусити це почуття працювати на себе, а не проти. Але для цього необхідно знати, як воно проявляється:


Основне завдання кожного із нас у тому, щоб не перейти у тривожний стан, де потрібна допомога спеціаліста, а увійти в адаптаційну фазу. Для цього необхідно навчитися вести боротьбу із тривогою. Але насамперед треба навчитися слухати себе.

Нам дорослим важливо пам'ятати, що діти також переживають дуже великий стрес під час війни. І хто як не ми зобов'язані не тілььки захистити їх, а й заспокоїти. Насамперед із ними необхідно розмовляти та не заперечувати існуючу небезпеку. Варто пояснити їм всю ситуацію, що існує небезпека, при цьому не вдаючись у детальні подробиці. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що про неї турбуються і захищають не лише рідні, а й багато інших людей, яким можна довіряти.

Із дітьми підліткового віку треба розмовляти на рівних. Вони повинні відчувати, що ви потребуєте їх допомоги, підтримки та усвідомлювати свою важливість, відповідальність в обставинах, що склалися. Дозвольте їм збирати речі, документи, вони повинні відчувати, що своїми діями впливають на ситуацію.

Універсальних порад , як позбутися тривоги , дуже мало, оскільки кожна емоція має певний робочий протокол. Основне, що потрібно знати і розуміти – кожна прожита емоція в обставинах нормальна.

У цей смутний час важливо не усамітнюватися, не йти у себе, а якнайбільше по можливості перебувати у суспільстві. Тим самим кожен допомагає не тільки собі, але й людям, що знаходяться поруч. Необхідно аналізувати те, що відбувається, і всі емоції, які відчуваєте. Дуже корисно планувати майбутній день виходячи із тих обставин, у яких зараз перебуваєте. Не варто зациклюватися на новинах, потрібно відволікатися на певну роботу, яку можна зробити. Існує три важливі завдання, які необхідно виконувати протягом дня:



Також не варто забувати про цінності, які для кожного із нас є життєво важливими. Вони допомагають вистояти і йти далі, не дивлячись ні на що. Ми повинні дбати про своїх дітей, батьків, улюблених тварин і всіх тих, хто нам дорогий. Ми не маємо права опускати руки і не діяти, тому що у кожного із нас є дорогі серцю люди, які потребують нашої допомоги та уваги.