Панічні атаки (ПА): Як впоратись? Які є симптоми?

Автор статті

Яковлєва Ілона

Автор статті

Яковлєва Ілона

...розгорнути

Ілона — це та психотерапевтка, яка допоможе вам подолати тривогу, налагодити сімейні та романтичні стосунки, стабілізувати та покращити вашу самооцінку, пережити розлучення. Працює в методі гештальт-терапії, також консультує вагітних та молодих мам, людей з інвалідністю та літніх людей. Ілона консультує дорослих і у тому числі батьків щодо питань, що стосуються дітей, а також підлітків віком 14-17 років. У роботі використовує такі методи — хвалить за прогрес, багато слухає, міксує різні методи психотерапії, допомагає по-новому поглянути на проблему та знаходити нові рішення. Також Ілона проводить парну терапію, під час якої допомагає розв’язати проблеми з комунікацією, вирішити питання в темах розлучення, батьківства, стосунків на відстані.

Сторінка фахівця

Панічні атаки - група психічних розладів, які характеризуються вираженою безпричинною тривогою. Панічна атака – це короткий епізод сильного занепокоєння

Панічна атака виникає несподівано, не пов'язана з якоюсь зовнішньою загрозою, її відчувають близько 35% людей хоча б раз у житті. Саме несподіванність панічної атаки дуже деморалізує людину

Перші ознаки панічної атаки нагадують серцевий напад. У людини може бути: прискорене серцебиття, задуха або задишка, нестача повітря, пітливість, біль у лівій половині грудної клітки, озноб, тремор, внутрішнє тремтіння, нудота, дискомфорт у животі, запаморочення, оніміння або мурашки в нижніх кінцівках, сплутаність думок, страх смерті або страх здійснити неконтрольований вчинок, безсоння, відчуття нереальності світу, відчуття відстороненості від себе

Приступ триває від 5 до 20 хвилин. Частота ПА: раз на кілька місяців, років, тижнів, у когось – кілька разів на день. Крім того, ПА можуть бути ознаками захворювань – патології щитовидної залози, пухлин надниркових залоз, захворювань ендокринної, нервової та серцево-судинної систем

Панічний розлад складається з: фізіологічних та психологічних складових. По суті ПА трапляється через збій у вегетативній нервовій системі; при руйнуванні чи відсутності психічних опор; за наявності дитячого травматичного досвіду, наприклад, коли дитина відчувала себе непоміченою та лишалась без підтримки від значущого дорослого при проживанні страху; при виробленому рефлексі, «у тілі дискомфорт – щось небезпечне зі мною відбувається, потрібно багато адреналіну, щоб вижити»

Коли дорослі дитині під час жаху, не просто дають зрозуміти, що помічають її в цих переживаннях, а і залишаються з нею, приймають її такою як вона є, то дитину «відпускає», і у неї «не залишається в пам'яті», будучи витісненим, цей жах (він «проживається»). Дитина отримує досвід: що сильні почуття можна відносно легко «прожити», з ними можна впоратися, у майбутньому вона не буде мати підсвідомого страху зіткнення з тривогою

Наша внутрішня опорність – це розраховувати на себе та вміти звернутися за допомогою до інших людей. Якщо наше оточення в дитинстві було в міру підтримуючим та дбайливим, то у дорослому віці ми вміємо розраховувати на себе. Відсутність турботи, опори в дитинстві призводить до: інфантильності і безпорадності або до неправильної самостійності-людина покладається тільки на себе, але при цьому не вміє піклуватися про себе. Тобто якою була зовнішня опора у дитини, такою стане внутрішня опора у дорослого. Внутрішня опора дозволяє нам почуватися стійкими та захищеними

Нижче описано 5 загальних груп опор. Придивіться до них та обміркуйте, які пункти відчуваються близькими для вас

1. Близькі люди

Любов батьків, партнерів, дітей, та друзів. Тільки пам'ятайте: розраховувати на чиюсь допомогу – добре, але коли ви покладаєтеся на іншу людину в усьому, це може перерости у залежність та перевести у позицію дитини

2. Внутрішні цінності

2. Життєвий досвід та професіоналізм

Якщо людина переконана у своїй цінності, пам'ятає про свої вміння та таланти, впевнена, що ніде не пропаде, їй і на думку не спаде надовго піддаватися зневірі (умовно, гарна робота - точка опори)

2. Позитивні приклади

Тим, хто не впевнений у собі і чий життєвий досвід ще не є дуже великий, допоможе зовнішній позитивний приклад (улюблений герой із книги чи фільму, старші члени сім'ї, інша авторитетна особистість, чий життєвий шлях викликає повагу та надихає)

Для того щоб допомогти собі потрібно:

1.Знати як запускається панічна атака

2. У повсякденному житті навчитися «проживати» емоції, розуміти які ваші опори, займатися спортом

3. Під час ПА застосувати дихальні вправи: дихання за квадратом, дихання у пакет, дати доступ до свіжого повітря; або перейти з емоцій у когніції: читати, рахувати, спілкуватися з кимось, виписати тривожні думки на аркуш

Психотерапевт може допомогти усунути шаблони мислення та поведінки, думки та дії, що викликають панічні атаки, допомагає вибудувати внутрішні опори, впоратися з тривожністю, завдяки чому пацієнт починає дивитися на свою ситуацію у реалістичному світлі і позбувається ПА