Нарцисичний розлад особистості (НРО) — це психічний розлад, що характеризується високим рівнем егоцентризму, відсутністю емпатії до інших та надмірним почуттям власної значущості. Особи з цим розладом часто прагнуть уваги та визнання, що впливає на їхні відносини з іншими людьми та власний стан. Нарциси важко помічають інших людей, їхній світ часто обмежується лише власною реальністю
Одним з головних симптомів нарцисичного розладу особистості є надмірне захоплення власною персоною, підкріплене схваленням оточуючих. Це проявляється в нав'язливій потребі в захопленні інших та підтвердженні власної значущості. Такі люди часто виглядають самовпевнено й гордовито, але насправді страждають від заниженої самооцінки й відчуття внутрішньої пустоти
Особи з НРО часто стикаються з труднощами у стосунках з іншими людьми, оскільки вони можуть бути егоцентричними та використовувати інших для досягнення своїх цілей. Вони заздрять успіхам інших, але водночас прагнуть бути об'єктом заздрості. Вина й сором, які можуть виникати у таких людей, заперечуються або приховуються, що призводить до ще більшої відокремленості
Насправді, ці люди страждають від заниженої самооцінки, відсутності внутрішніх уявлень, що описується як «порожнеча, або мертвість». Таким людям важко відповісти собі: "Хто я і ким являюсь?" Їхню поведінку визначають образи-маски, що схвалюються оточенням або є ефективними в соціальному житті
Найбільше розчарування — усвідомлення того, що вони не можуть бути ідеальними. Найбільше страждання — відчуття того, що вони не особливі
Нарциси часто відчувають недовіру до оточуючих, світ може здаватися їм небезпечним і підступним. Ці люди живуть у світі власних проекцій фрагментованої ідентичності, що ускладнює їхнє спілкування з іншими людьми та досягнення щастя у стосунках
Однією з основних причин розвитку нарцисичного розладу особистості є недостатній батьківський догляд
Батьки можуть демонструвати незадоволення поведінкою, емоціями та самовираженням дитини, що формує у неї почуття непотрібності й нездатності розуміти себе. Послання від батьків: «Такий, як ти є, нам не підходиш, твої емоції та почуття не приймаються, стань іншим, щоб ми могли б пишатися тобою». Або батьки нахвалюють свою дитину, не віддзеркалюючи реальної сутності, індивідуальності. Дитина відчуває себе покинутою, не значущою, і щоб якось пристосуватись у таких стосунках, психіка її формує уявний, ілюзорний світ, де вона важлива і успішна. Це ще називається несправжнє «я»
Лікування нарцисичного розладу особистості може бути складним, оскільки особи з цим розладом рідко визнають свої проблеми й рідко звертаються за допомогою. Основним підходом до лікування є психотерапія. Важливо, щоб людина усвідомила свою проблему, головним чином, що та «порожнеча» в середині - це і є відправна точка, досліджуючи яку можна отримати зцілення від «хибного я», пізнавши себе справжнього
Якщо у вашої близької людини діагностовано нарцисичний розлад особистості, найкраще, що ви можете зробити — чесно віддзеркалювати реальність, висловлюючи свої почуття, думки та наслідки, якщо нарцис ігнорує ваші потреби. Говоріть з любов'ю, повагою та чіткістю, намагаючись донести свою позицію до близької вам людини
Загалом, взаємодія з людьми, які страждають від нарцисичного розладу особистості, може бути складною, але важливо пам'ятати, що підтримка й розуміння можуть допомогти їм на шляху до лікування та покращення якості життя
З любов’ю до нарцисів!
Автор - Пирожко Наталія
Практикуючий психотерапевт pleso
Наталія допомагає своїм клієнтам впоратися з невизначеною тривожністю, втратою та горем, невпевненістю в собі, дає змогу повірити у свої сили та віднайти нову опору в житті, налагодити стосунки в сім’ї, парі, дитячо-батьківських відносинах. Працює в методах гештальт-терапії, КПТ та НЛП. Терапевт працює з дорослими клієнтами та з підлітками від 15 років, проводячи сеанси переважно окремо, з рідким включенням зустрічей з батьками за згодою підлітка. Також можливе консультування батьків з питань стосунків з дітьми. Також консультує клієнтів із залежністю, суїцидальними нахилами, із діагностиваними соматичними захворюваннями (онкологія, СНІД тощо), вагітних та молодих мам, людей з інвалідністю. У роботі вона міксує різні методи психотерапії, використовує методику метафор, приділяє увагу мові тіла, допомагає побудувати особисті кордони та фокусується на глибинних переживаннях. Наталія проводить парну психотерапію (включно з парами, де партнер брав участь у бойових діях), під час якої розв’язує проблеми комунікації, конфліктів, довіри та розлучення.