Як боротися з почуттям образи?

"Ображатися і обурюватися, це все одно, що випити отруту в надії, що вона уб'є твоїх ворогів", — Нельсон Манделла

Відповідь на питання в заголовку — ніяк. Наврядчи ви очікували, що я зараз по пунктах розпишу кроки або стратегії боротьби з образою. Але, якщо все ж очікували — дочитайте статтю до кінця, там буде дещо цікаве для вас

Якщо ми використовуємо слово “боротьба”, то ми маємо на увазі бажання перемогти, чи то позбутися того з чим боремось, чи не так? Тобто наш “опонент” апріорі поганий, непотрібний і, можливо, надокучливий. Я не берусь ставити питання таким чином і позначати якісь емоції добрими, а інші поганими

У гештальт-терапії ми не боремось з емоціями. Ми вітаємо їх як старого друга. Нічого не виникає на порожньому місці. Якщо щось з'являється, то в цьому є певна потреба. І образа тут не виключення. Образа — це дуже тонкий механізм адаптації

Хочеш отримати індивідуальну консультацію психотерапевта?Пройди тест, який допоможе підібрати спеціаліста саме під твій запит, і запишись на консультацію

Пройти тест

Вона, наприклад, допомагає в соціальній взаємодії. Мені видається, що образа це про сповільнення і про деяке утримання. Замість того, щоб вилити на свого співрозмовника пекельний коктейль емоцій,  ми можемо сказати: “Слухай, мене ображає те що ти зараз робиш/говориш”. Це буде більш безпечно в соціальному середовищі, як для нас, через можливі наслідки нашого вибуху, так і для тих з ким ми контактуємо. Також, можу, не безпідставно, припустити, що останній варіант більш конструктивний в плані вирішення данної ситуації, адже дає більше можливостей для діалогу

Проте, цікаво, що ж нас все таки ображає. На якому місці виникає це почуття?

Одним з варіантів, на якому я хочу зупинитися, може бути розчарування.Якщо я очікую від партнера певного алгоритму дій, або певних реакцій на мої слова або вчинки, то коли він реагує не так, як я собі уявляв, я стикаюсь з розчаруванням. Здебільшого я стикаюсь, звісно, з реальністю. Бо інший - це окрема вільна людина, яка не обов'язково має реагувати, так як я собі придумав. “Чому? Як ти могла так сказати? Як могла таке подумати? Навіщо ти це зробила?” - легко впізнати невідповідність очікуванням

Отже, місце образи там, де мій партнер по взаємодії робить щось в розріз з моїми уявленнями. Далі нам треба відповісти на питання: чи мій партнер винен в тому, що не виправдав моїх очікувань? Особисто я думаю що ні

Дійсно, коли ілюзія розсипається, це може бути боляче. Але це моя ілюзія. Я цілком можу відчувати сукупність різних неприємних емоцій і говорити про це партнеру. Але маю бути готовим до прийняття реальності - партнер не такий яким я його уявляв. На цьому етапі стосунки можуть закінчитися. Може так і не розпочавшись по справжньому. А можуть продовжитися, якщо обидва почнуть бачити справжніх людей поряд і знайомитися з тими, кого тримають за руку

Звісно є ситуації, коли нас дійсно ображають і нам неприємно. Тоді ми маємо повне право зреагувати образою, роздратуванням або злістю. Але важливо розуміти, що образа - це процес в собі. Ми не виходимо на контакт, ми закриваємось в своїх почуттях. Щоб вийти з цього стану важливо почати говорити і взаємодіяти з “кривдником”

Отже, якщо ви дочитали аж сюди, значить стаття моя була не надто нудна. Але можливо ви хочете якогось підсумку чи висновку

Тож як обходитися з почуттям образи?

1. Образа може бути індикатором того, що щось пішло не так, як ви того хотіли

2. Є сенс подумати чи реалістичними були ваші очікування

3. Образа може бути маркером того, що ви починаєте бачити перед собою реальну людину, таку, як вона є. І це чудово!

4. Якщо готові — обережно виходьте на контакт і говоріть з людиною: що вас образило, що саме ви відчули, що б вам хотілося отримати від людини в той момент, що відчуває ця людина і що вона хотіла досягти своїми діями тощо.

5. Спробуйте відійти від ідеї, що інші люди вам чимось зобов'язані і тоді, можливо, образ у вашому житті стане трохи менше

Автор - Ревякін Владислав

Практикуючий психотерапевт pleso

Владислав передусім працює з людьми, а не з проблемами чи запитами. Часто буває, що первинні причини звернення до нього, такі як стосунки в парі, труднощі батьків і дітей, сімейні травми, прокрастинація, втрата бажання та сенсу, апатія, депресивні стани, згодом видозмінюються, і робота продовжується в іншій темі, яка до цього була неусвідомлена. Працює в рамах гештальт-терапії та психодинамічної терапії. Консультує також клієнтів із залежністю. Під час роботи Владислав використовує гумор, психологічну діагностику, творчі методи, методику метафори та допомагає по-новому поглянути на проблему.

Придбати сеанс