Самоцінність, на відміну від самооцінки є категорією, з якою людина народжується
Це усвідомлення того, якою особистістю я є - які у мене є сильні сторони, які мені допомагають, які є слабкі сторони, про які варто знати та зважати на них
Найцікавішими є ситуації, коли людина може любити свої слабкі сторони та в певних ситуаціях використовувати їх як допоміжні. Це ніби наступний рівень прийняття себе, який відкриває нові горизонти
Але давайте по-порядку
Досить співзвучними здаються слова самоцінність та самооцінка. Повністю не зважати на таке поняття як самооцінка в темі самоцінності не вийде, тож треба сказати кілька слів і про неї.
Самооцінка починає формуватись в дитинстві - ми з нею не народжуємось. І спочатку її формують наші найближчі важливі люди. Надалі, в дорослому віці, важливо, щоб людина зуміла передивитись всі ці оцінки та сформулювати вже свою власну думку про себе. Такий процес досить часто триває у підлітковому віці і часто є одним із завдань вікових криз. У цьому процесі людина усвідомлює себе якоюсь і формує думку про себе
Наприклад, людина усвідомлює себе доброю. І далі може думати про те, що це позитивна її сторона, що вона допомагає йти по життю, робить її життя приємним і надихає
Також, думки можуть бути абсолютно протилежними - про те, що людина добра, але це та якість, яка заважає в житті, бо добрими людьми всі користуються, їх зневажають, добрі люди не можуть за себе постояти тощо
У першому випадку, коли людина відчуває себе доброю та радіє з цього, її самоцінність в цьому моменті є високою. У другому випадку, коли людина переживає себе доброю, але думає, що це погано - самоцінність буде низькою
У процесі пізнання своєї самоцінності, є певні підводні камені, на які варто звернути увагу. Це важливо, бо певні ситуації можуть здаватись схожими на усвідомлення самоцінності, але вони такими не є
Інколи наша думка про себе складається на основі порівняння з кимось іншим. У такому разі, людина може або заздрити, бо у неї немає якихось якостей в достатній кількості, а у когось є. І тоді цей процес буде не про самоцінність, хоча самоцінність та самооцінка в даному випадку також будуть відігравати свою роль. Якщо така людина, порівнюючи себе з іншими, віднайде щось, що у неї краще, та виставить собі оцінку «відмінно», вона не зможе таким чином покращити свою самоцінність, адже як тільки обʼєкт порівняння зникає з поля зору, все треба починати заново - знов шукати когось, хто в чомусь гірший і таким чином намагатись підтримати свою самооцінку на високому рівні
Нагадаю, що самоцінність, на відміну від попереднього прикладу, це наша думка про себе, яка не залежить ні від яких зовнішніх обставин. Тому така поведінка не буде підвищувати нашу самоцінність, а навпаки - буде вести в тенета неврозу - як добитись більшого, щоб ніхто не міг конкурувати та скинути з пʼєдесталу
Усвідомлювати в різних ситуаціях - задавати собі питання «яка/-ий я»? Отримувати свою внутрішню, щиру відповідь і відчувати - як же бути таким/-ою? У випадку, якщо ви отримали негативну відповідь, спробувати відчути, а що може бути корисним, цікавим або допоміжним в тому, щоб бути саме такою/-им.
Наприклад, людина усвідомлює себе слабкою. Що в цьому може бути гарного? Що поруч з такою людиною може бути багато сильних людей, які готові прийти на допомогу. Тоді ця "слабкість" може стати великою силою, яка буде рухати людину вперед, розвиваючи її та даючи усвідомлення, що з людиною все добре, якою б вона не була
Але іноді ті речі, які людина усвідомлює про себе, відверто заважають її життю. Наприклад, людина усвідомлює себе нерішучою - не може прийняти якесь, навіть найпростіше рішення. І в підсумку залишається або без результату, на який розраховує, або зіштовхується з тим, що цей результат отримується занадто великою ціною. З такими своїми якостями варто працювати за допомогою психотерапії, усвідомлюючи та змінюючи їх на такі, які будуть сприяти розвитку особистості та її здоровʼю
Також про звернення до психотерапевта варто замислитись тим людям, які на більшість питань про те «який/-а я?» відповідають в негативному ключі - тобто більшість якостей на думку людини є негативними для неї. Адже це буде говорити про те, що самоцінність в більшості випадків є низькою
Автор - Гайсьонок Наталія
Практикуючий психотерапевт pleso
Наталія — це та психотерапевтка, яка допоможе вам подолати емоційну заплутаність та залежність, пережити перервану вагітність чи втрату дитини, налагодити стосунки з партнером, полегшити досвід вагітності та батьківства. Працює в методах гештальт-терапії, інтегративної та позитивної психотерапії, арт-терапії, консультує клієнтів із залежністю, людей з інвалідністю, вагітних та молодих мам, літніх людей. Терапевт консультує дорослих з питань, пов’язаних з дітьми, а також підлітків від 11 років. Терапія з нею — унікальна, бо спеціалістка модерує розмову, міксує різні методи психотерапії, використовує метафори в роботі, допомагає по-новому поглянути на проблему та фокусує увагу на глибинних переживаннях. Також Наталія може проводити сеанси парної терапії, де ви можете розв'язати проблеми батьківства, вагітності, стосунків на відстані та будування особистих кордонів. Консультує пари, де партнер брав участь у бойових діях.