Почуття провини та сорому: Як розпізнати та що робити?

Автор статті

Савуляк Вікторія

Автор статті

Савуляк Вікторія

...розгорнути

Під час терапії з Вікторією ви зможете дізнатися більше про себе та свої справжні бажання, розібратися в життєвих ситуаціях та подивитися на них під іншим кутом, помітити патерни поведінки, які заважають вам жити. Завдяки терапевці ви зможете усвідомити свої потреби та побачити можливості їхньої реалізації, налагодити стосунки в сім’ї, з партнером та на роботі, підвищити самооцінку й досягти нових вершин у кар’єрі. Спеціалістка працює в методі гештальт-терапії та консультує лише повнолітніх клієнтів. Унікальність Вікторії в тому, що під час роботи вона проводить поведінкові експерименти, приділяє увагу мові тіла, допомагає по-новому поглянути на проблему та знайти різноманітні рішення, фокусується на глибинних переживаннях. Також фахівчиня проводить парні консультації, під час яких допомагає вирішувати конфлікти, налагоджувати комунікацію, виходити зі співзалежності та будувати особисті кордони.

Сторінка фахівця

Провина та сором - солодка парочка, яка часом робить наше життя нестерпним. Вони є соціальними почуттями, які покликані регулювати поведінку людей в суспільстві. Завдяки ним ми орієнтуємося у життєвих ситуаціях, поводимося згідно контексту. Але незважаючи на їхню користь, іноді сором і провина важко переживаються. Так трапляється, коли ці почуття занадто інтенсивні та нестерпні, коли це вже токсичні провина та сором

Ми можемо плутати ці почуття. Але сором і провина різні за переживаннями, причинами та способами, як із ними справлятися

Провину людина відчуває, коли порушує домовленості або робить вчинок, який завдає шкоди іншому. З провиною можна впоратися, взявши відповідальність за свій вчинок. Потрібно визнати наслідки своїх дій та компенсувати шкоду іншому, вибачитися. І тоді наступає полегшення

За почуттям провини часто стоїть злість, на яку ми не даємо собі дозволу. Коли ми стримуємо себе у вираженні злості на когось, то ця злість спрямовується на нас самих

Наприклад, у моїй родині прийнято на травневі свята садити картоплю. Я обираю пропустити цей захід і відчуваю за це провину. Таким чином я не дозволяю собі позлитися на своїх родичів, що вимагають від мене такої участі

Ще провина є частим супутником людини, яка відчуває себе всемогутньою. Ця історія про великого та всесильного може тягнутися з дитинства, коли очікування батьків до дитини були нереалістичні, не за віком

Наприклад, п’ятирічна дитина доглядала свого молодшого брата чи сестру. Цей процес називається паретентифікацією - це коли дитина міняється зі своїми батьками місцями: дитина стає дорослим у очах батьків, несучи відповідальність за них чи обслуговуючи їх потреби. Так, наприклад, мама може розповідати свої дорослі секрети чи радитись зі своєю десятирічною дитиною щодо своїх складних життєвих виборів. Якщо ваша провина пов’язана з таким досвідом, у цьому випадку важливо розмежовувати свою відповідальність та відповідальність інших і не брати на себе чужу, признавати свої обмеження та вірити в силу інших

Сором же виникає як відчуття себе якогось невідповідного. Це внутрішнє переживання начебто зі мною щось не так. Сором ізолює від інших людей, адже хочеться сховатися, втекти, дистанціюватися. Вираз «провалитися крізь землю» якраз про це - крайню форму сорому, про ганьбу, якої ми дуже боїмося

Сором може виникати, коли ми робимо щось вперше, адже не маючи досвіду ми можемо бути незграбними. Також при зближенні з іншою людиною часто виникає сором. Ми стаємо видимими для іншої людини і в цьому є певна вразливість. І іноді ми не завжди витримуємо цю напругу: ми або сторчголов зближуємося чи тікаємо від контакту

Сором зцілюється визнанням того, за що мені соромно. Озвучуючи це іншій людині і витримуючи напругу, сором зменшується. І ще долається ізольованість, натомість з’являється зв'язок з іншим. Сором лікується визнанням наміру щось хотіти, надаванням собі права бути різним, зустріччю зі своєю недосконалістю

Ще варто зазначити, що буває ми соромимося і відчуваємо провину у тих випадках, де це необґрунтовано. Так відбувається завдяки нашим переконанням про те, якими ми маємо бути і як правильно робити. У цьому випадку варто провести ревізію своїх уявлень: звідки вони у нас з’явилися, чи корисні вони нам, і може варто від якихось відмовитися, а щось замінити на нові