КПТ: що це таке, як працює, які обмеження?

Формуємо комплексне розуміння напрямку разом з Олексієм Шумським, дипломованим психотерапевтом Платформи pleso. Ми попросили Олексія познайомити вас з когнітивно-поведінковою терапією, щоб ви могли зрозуміти чи цей метод буде ефективний саме для вас. 

Важливо! Ця стаття не призначена для знецінення інших методів. Я вважаю, що кожен психотерапевтичний метод є ефективний, якщо навчитися його використовувати. Також ефективність психотерапії залежить від багатьох факторів й метод психотерапії лише один з них – впливає, однак не визначає, – зазначає Олексій.

Що таке КПТ?

Когнітивно-поведінкова терапія в першу чергу є клінічним методом. Тобто призначена для роботи з поширеними психічними розладами. Для прикладу, панічні атаки та панічний розлад, розлади настрою (депресія, БАР, САР), розлад соціальної тривоги тощо.

Важливо розуміти, що розлад – це те, що є в кожної людини, однак його сила, частота та тривалість є непритаманними, не відповідають ситуації та заважають нормально функціонувати. Інколи я називаю “розлад” неефективною реакцією на ситуацію. Для прикладу, хвилюватись стосовно свого здоров'я притаманно для кожної людини, однак, якщо ці переживання є занадто частими, сильними та тривалими (наприклад, кожного дня) й призводять до перевиснаження, надмірних відвідувань лікарів, попри те, що лікарі кажуть, що проблем зі здоров'ям немає, труднощів зі сном та в інших сферах життя (важко працювати, бути з рідними тощо), то це схоже на розлад тривоги за здоров'я.

Варто не боятися психічних розладів, бо це нормально. Так само нормально, як мати ГРВІ. Деякі психіатри депресію називають “застудою настрою”. Тому до психічних розладів важливо ставитися так само – звертатися до лікарів чи психотерапевтів й лікувати.

Повертаючись до КПТ. Цей клінічний метод має ґрунтовну наукову доказову базу. Наразі існує велика кількість метааналізів, які показують, що КПТ є ефективною до багатьох психічних розладів, які є в DSM-5 (керівництво по діагностиці психічних розладів).

Метааналіз - це дослідження, яке базується на великій кількості інших досліджень. Наприклад, беруть 100 досліджень ефективності КПТ з різних джерел й показують, що є спільного, якісного, де розбіжності та помилки. 

Якщо це клінічний метод, то чи працює він не з розладами?

За усі часи розвитку цього підходу він розширився та накопичив ґрунтовну кількість даних, які показують, що КПТ є корисною для покращення якості життя людей з різноманітними запитами. Існує дитяча та підліткова КПТ, сімейна КПТ, організаційна КПТ, КПТ низької інтенсивності, КПТ орієнтована на процес і багато інших. Психотерапевти можуть використовувати цей метод для широкого спектра психологічних запитів, головне, щоб вони опановували необхідний напрямок.

Основні принципи КПТ:

Когнітивний принцип

Цей принцип говорить, що не сама ситуація визначає нашу реакцію (реагуємо ми емоціями з відчуттями у тілі та діями), а те, якого значення (як ми її оцінюємо, свідомо чи несвідомо, або які думки у нас є про цю ситуацію) ми їй надаємо.

Змоделюймо ситуацію. Ви повертаєтеся додому після тренування у спортзалі, дуже поспішаєте, однак вам необхідно зайти до магазину й купити важливі продукти. На вулиці 35 градусів тепла в тіні, ви вже промчали 1 кілометр швидким темпом. Тут ви заходите в магазин, а там 20 градусів, ви відчуваєте моментальне полегшення від жари, однак поруч з тим у вас виникають незвичні для вас відчуття у тілі – запаморочення, пришвидшене серцебиття, легке відчуття нудоти. Уявіть цю картинку якомога яскравіше. Зупиніться на мить та обдумайте наступні запитання:

Які думки у вас би виникли в цей момент?

Які б емоції ви відчували?

Як би діяли? Що б робили?

Уявіть собі цю ситуацію детально, випишіть свої можливі думки, емоції, відчуття та поведінку. 

Знайомтеся з Сандрою. Вона є атлеткою й професійно цим займається. Коли вона потрапила у цю ситуацію (яку ви уявляли) до неї прийшли такі думки: “Чому у мене ці симптоми?”, “Я ж не навантажувала себе”, “Може це інфаркт?”. Ці думки викликали в неї сильний страх й вона викликала швидку, а до її приїзду присіла, щоб не перенавантажувати серце. Після обстеження лікарями вона почула такі слова: “З вами все добре, у вас сталася панічна атака”.

Давайте тепер подумаємо, якби Сандра мала б інші думки, для прикладу: “Ох, ці перепади температури важко мені даються”. Як думаєте, яка реакція б у неї була? Чи відчула вона б страх? Чи викликала б лікарів?

Отже, когнітивний принцип показує, що наші думки можуть визначати наші емоції та дії. Проблема виникає тоді, коли у нас виникають неефективні, некорисні чи викривлені думки. 

Поведінковий принцип

Цей принцип говорить, що наші неефективні думки можуть спонукати поведінку, яка заважає діяти в корисний для нас спосіб і ще й підтримує ці думки. 

Подивімось на приклад, щоб краще зрозуміти цей принцип. Крістофер кожного разу, коли йде до авдиторії на пару, думає, що його одногрупники не поважають його й не хочуть з ним спілкуватися. Вони ніколи не виявляли до нього ворожої поведінки. Коли він заходить до авдиторії, то опускає погляд до долу, швидко проходить до свого місця, дістає телефон й гортає соціальні мережі, ні з ким не вітається та не говорить, а на перервах швидко виходить на вулицю і йде у місце, де його ніхто не побачить. Крістофер так поводився з ними від початку. Що б ви подумали про Крістофера, якби він був вашим одногрупником? Чи хотілося б спілкуватися з ним? Чи проявили б ви ініціативу?

Як думаєте, якби він змінив свою поведінку й спробував взаємодіяти з іншими людьми, то як це могло б вплинути на його думки?

Тут можуть бути різні варіанти, наприклад:

• він підтвердить свою думку, бо вони йому скажуть, що не поважають його й не хочуть з ним спілкуватися

• він почне спілкуватися з усіма й спростує свою думку

• з кимось йому вдасться спілкуватися, а з кимось ні. Його думка видозміниться.

При інших труднощах наша поведінка починає закріплювати віру в думки й призводить до шаблонів мислення та поведінки. Ці шаблони можуть бути ефективними та неефективними.

Задача когнітивно-поведінкового психотерапевта допомогти людині навчитися помічати свої думки, емоції та поведінку, оцінювати їх ефективність та обирати найефективніший спосіб реагувати.

Принцип співпраці 

В КПТ клієнт та психотерапевт є командою. Психотерапевт – спеціаліст, який розуміє, що можна робити, щоб розвʼязувати психологічні труднощі. Клієнт – спеціаліст зі свого життя та особистості. Психотерапевт не знає, що відбувається у житті клієнта та всередині нього, допоки останній не розповість цього. Лише клієнт може внести зміни у своє життя. Основна задача КПТ спеціаліста – допомогти клієнту навчитися самостійно розуміти що, як і коли потрібно робити, щоб розвʼязувати власні труднощі, а задача клієнта бути активним у застосуванні цього у своєму житті.

Домашні завдання

Зміни відбувають переважно між сеансами, а не на самих сеансах. Цей принцип є важливим для успішної когнітивно-поведінкової терапії. Уявіть, що ви правша й хочете навчитися писати лівою рукою, для цього ви звертаєтеся до спеціаліста з цього питання й він допомагає вам досягнути результату. Заняття відбуваються протягом 50 хв., 1 раз на тиждень. У вас є 2 варіанти: займатися лише на заняттях або додавати практику кожного дня по 30 хв. між заняттями. Який з цих варіантів буде більш ефективним?

Так само й з психотерапією, вона ефективніше, коли клієнт виділяє для неї достатньо часу, ресурсів та простору між сеансами.

Принцип доказовості, що базується на наукових дослідженнях

КПТ постійно перевіряє свою ефективність. Якщо у дослідженнях помічають, що якісь елементи психотерапії неефективні або відкривають нові, то це відразу впроваджується в теоретичні знання й у практику. Більшість впливів, які використовують КПТ спеціалісти, спершу перевіряються у дослідженнях, а вже потім застосовуються на практиці.

Орієнтація на теперішньому

Минуле є важливим, однак ми його не можемо змінити. Єдиний час, коли ми можемо щось змінювати – теперішнє. Когнітивно-поведінкова терапія зосереджена здебільшого на тому, що зараз підтримує труднощі клієнта та заважає їх розвʼязати. Минуле обовʼязково досліджується, однак основна увага зосереджена на змінах тут і зараз.

Гнучкість

КПТ відома своїми протоколами й структурованим підходом до процесу психотерапії. КПТ психотерапевти орієнтуються на індивідуальні особливості клієнта та намагаються ефективно адаптувати протокол разом з клієнтом. 

Міфи про КПТ

Міф 1. КПТ лікує симптоми, однак не працює з причинами.

Тут скажу коротко – ні. 

В КПТ є 3 етапи роботи: 

• Робота з основними симптомами/проблемами та розвиток базових навичок КПТ.

• Робота з глибинними переконаннями, особистісними труднощами, факторами схильності, травматичним досвідом тощо.

• Навички попередження рецидивів та особистісне зростання.

Клієнт може проходити усі ці етапи або кожен окремо, все залежить від ситуації. Для прикладу, люди, які мають панічні атаки, інколи не потребують глибинної роботи, тому цей етап можна відкинути й зберегти час та кошти. 

Міф 2. КПТ працює лише для простих проблем.

Когнітивно-поведінкова психотерапія є ефективною для широкого спектра проблем. Останні розробки допомагають людям, які мають труднощі шизофренічного спектра, деменції. Вже доведена ефективність КПТ при ПТСР, травмі розвитку.

Міф 3. КПТ швидко лікує.

На ефективність психотерапії впливає велика кількість факторів: особистість психотерапевта та клієнта, кількість труднощів, з якими звертається клієнт, його ресурси (час, гроші) тощо. Так, когнітивно-поведінкова терапія – це короткотривалий метод. Але такою вона є у випадках “монотруднощів” і до їхнього легкого чи середнього рівня прояву. Для прикладу, легка депресія без додаткових труднощів зазвичай лікується за 10-12 сесій. КПТ може тривати й 6 років, й 1 сесію.

Міф 4. КПТ – це авторитарна та директивна психотерапія, де терапевт нав'язує свої погляди клієнту.

Насправді:

• КПТ – це спільна робота клієнта та терапевта.

• Клієнт – активний учасник у процесі лікування.

• Клієнт вносить свої ідеї та працює над зміною власних думок та поведінки.

Міф 5.  Цей підхід лише для дорослих.

КПТ може бути ефективною для людей будь-якого віку, включаючи дітей та підлітків. А також для пар. Для цього розроблені окремі напрямки КПТ.

Міф 6.  КПТ – лише для людей з психічними розладами.

КПТ може бути корисною для людей з будь-якими життєвими труднощами, наприклад, зі стресом, тривогою перед іспитом, проблемами у стосунках або труднощами на роботі.

Міф 7. Це "холодний" та "механічний" метод лікування.

Психотерапевтичні стосунки залежать від особистості психотерапевта. Стосунки є найважливішою складовою психотерапії. Протокол сам по собі не є ефективним, бо людина приходить на психотерапію з усіма своїми унікальними частинками особистості, тому КПТ психотерапевт балансує між протоколом та особистістю, між техніками та стосунками. 

Міф 8. КПТ – це "психотерапія для людей, які не хочуть приймати ліки".

Цей метод може працювати як самостійний спосіб лікування психічних труднощів, а також у поєднанні з медикаментозним лікуванням. Для прикладу, протокол лікування тяжкої депресії показує, що першою лінією є медикаментозне лікування у поєднанні з КПТ. 

Які обмеження когнітивно-поведінкової психотерапії?

Не для всіх КПТ однаково ефективна.

Деякі люди відчувають значне покращення після КПТ, інші – менш значне, а деякі – жодного. Ефективність КПТ залежить від багатьох факторів:

• Мотивація та активність клієнта.

• Тяжкість та хронічність проблем.

• Досвід та кваліфікація терапевта тощо.

КПТ не є “панацеєю” для усіх труднощів

Є запити, з якими КПТ може бути менш ефективною, ніж інші методи. Для прикладу, розлади особистості, деякі ПТСР, ADHD.

Може бути заскладним людям з обмеженою кількістю часу.

КПТ вимагає зусиль та часу, тому, якщо клієнт не готовий їх приділяти, терапія може бути малоефективною.

Може нести розбіжність з релігійним та культурним світоглядом.

Однак тут важливо враховувати кваліфікацію психолога. Є спеціалісти, які мають спеціалізацію в релігійній або мультикультуральній психотерапії.

Чек-лист: “Чи підходить мені КПТ?”

Відповідати потрібно “Так” чи “Ні”:

• Я розумію, що я є основною людиною, що відповідальна за зміни у моєму житті.

• Я хочу бути активним учасником психотерапії.

• Мені важливо, щоб психотерапія була зрозумілою.

• Я хочу мати можливість впливати на перебіг процесу психотерапії.

• Я маю мінімум 30 хв на день, щоб застосовувати здобутки психотерапії у житті.

• Я усвідомлюю, що процес психотерапії може викликати неприємні відчуття та емоції й маю готовність зустрітися з ними за для розвитку.

• Мені важливо розвинути психотерапевтичні навички, які будуть допомагати протягом усього життя.

• Я знаю, що психотерапія не закінчується після “виходу з кабінету психотерапевта” чи після закінчення роботи з психотерапевтом.

• Для мене важливо, щоб психотерапія була командною роботою, де кожен учасник відіграє свою роль.

• Я розумію, що позбавитися на завжди чогось немає можливості, однак є можливість навчитися в ефективний спосіб реагувати на небажані частини життя.

Кожна відповідь “Так” - це 10% до того, що КПТ для вас пасує. Якщо маєте 10 “Так” - 100% пасує, а 0%, говорить, що КПТ може бути важкою для вас.

Чек лист не визначає КПТ повністю, однак має важливі елементи цього підходу. Якщо ви не погоджуєтеся з якимось пунктом, то він може стати перепоною до ефективної психотерапії. Однак це не значить. що цю перепону не можливо усунути.

Я спробував якомога ширше розкрити своє бачення когнітивно-поведінкової терапії. Важливо розуміти, що у цій статті багато власного досвіду, що може відрізнятися від досвіду інших спеціалістів. Водночас намагався додати якнайбільше обʼєктивної інформації. Сподіваюсь, було корисно. Дякую за вашу увагу!