Людську поведінку, досвід і пізнання багато в чому визначено внутрішніми і, як правило, ірраціональними потягами.
Ці потяги переважно несвідомі.
Спроби усвідомлення цих потягів призводять до психологічного опору в формі захисних механізмів.
Індивідуальний розвиток визначається не тільки структурою особистості, але і подіями раннього дитинства.
Конфлікти між усвідомленим сприйняттям реальності і несвідомим (витісненим) матеріалом можуть призводити до утворення невротичних рис характеру, а також до неврозів, страхів, депресій та інших психоемоційним порушень.
Звільнення від впливу несвідомого матеріалу може бути досягнуто через його усвідомлення (наприклад, при відповідній професійній підтримці).