В Олександри був довгий шлях у терапію. Він почався з любові до Шерлока Голмса й бажання стати детективом, аналізувати, досліджувати і виявляти непомітні, на перший погляд, деталі. Пізніше ця дитяча мрія трансформувалась у погляд у бік кримінальної психології. Потім, поступово, упродовж життя та роботи в різних сферах, де було багато спілкування з людьми, у бік допоміжної професії — роботи психологинею і психотерапевткою. У цій професії продовжує зберігатися частина мрії з дитинства: дослідження, аналізу та пошуку важливих деталей. У власній терапії жінка з 2019 року. Їй терапія допомогла подорослішати. Вона навчилася розрізняти свої почуття та емоції, розуміти, що з нею відбувається в тій чи іншій ситуації, рідше впадати в стани афекту в стосунках, а вести діалог із людьми. До свого першого терапевта жінка прийшла колись із соматичними болями, що не мали під собою об’єктивних фізіологічних причин, упродовж певного часу роботи вона перестала відчувати біль, і це суттєво поліпшило якість її життя. Наразі Олександра пишається своєю наполегливістю та цілеспрямованістю, вмінням будувати довірливі стосунки, підтримувати та бути поряд з іншими. А ще власним вмінням легко вибудовувати особисті кордони, робити їх настільки гнучкими або жорсткими, на скільки їй це потрібно та на скільки це доречно ситуаціям, одночасно з повагою стосовно інших людей.
Пишається вмінням знаходити задоволення від простих речей і зберігати віру в доброту інших. Ще — своєю чутливістю до справедливості. Бути чесною, відкритою і справедливою тою мірою, якій це можливо — її цінність.
У вільний від роботи час Олександра обожнює піші прогулянки, особливо новими місцями, містами, а також нічними чи вечірніми містами. Полюбляє читати художню літературу різного жанру, але її любов особлива — це підліткова фантастика чи фентезі. Той вид літератури, що допомагає розслабитися та зануритись у світ цікавих пригод. Дивиться аніме та корейські дорами, загалом любить світ кінематографа.