Коли Софії було 13 років, вона вперше мала комунікацію з психотерапевткою, і після того почала думати, що хоче вміти так само. То були важливі для неї сеанси в клієнтській ролі, які дали зрозуміти, що майбутня спеціалістка теж хоче вміти стабілізувати себе, навчитися поратися з власними переживаннями й у подальшому допомагати людям. Далі вона вступила в університет за напрямом психологія, а коли перетнулась із напрямом гештальт-терапії, то зрозуміла, що цей підхід резонує із її поглядом на життя. Працюючи над собою спеціалістка зрозуміла, що дуже багато обмежень живуть у наших головах, і ми маємо владу робити своє життя саме таким, як хочеться нам, а не виправдовувати очікування інших людей. Для неї важливо нести цю думку до людей, допомагати їм відчувати себе і свої потреби, бо вони також свідомо або несвідомо понесуть ці сенси до інших — і у такий спосіб Софія намагається змінити суспільну думку. Наразі вона пишається тим, що маючи складний особистий життєвий досвід, змогла це пережити та інтегрувати; завдяки цьому фахівчиня має змогу допомагати людям ще і з перспективи свого досвіду. У вільний від роботи час Софія знімає тік-токи, грає на укулеле та в комп’ютерні ігри, читає книжки, комікси та мангу.