“Як ти почуваєшся?” Дослідження психологічного стану українців від Платформи pleso

Минуло три роки від початку повномасштабної війни, і українці продовжують стикатися з серйозними викликами, що впливають на їхній психологічний стан. Додатково до цього, зростає напруженість в інформаційному полі, що також позначається на загальному рівні тривожності населення. Саме тому Платформа pleso вирішила провести дослідження, щоб оцінити рівень стресу серед українців, виявити ключові чинники, які впливають на їхній емоційний стан, а також з’ясувати, які стратегії подолання стресу вони використовують. Результати дослідження допоможуть глибше зрозуміти психологічний стан суспільства та визначити шляхи ефективної підтримки ментального здоров’я населення

Загальний аналіз психологічного стану респондентів

Опитування показує, що більшість українців наразі відчувають помітний психологічний дискомфорт. Лише близько 15% респондентів оцінили свій емоційний стан як стабільний або майже незмінний (низький рівень стресу 1–3 із 10). Натомість понад половина (близько 51%) відзначили середній рівень напруги та тривожності (4–7 балів із 10), а ще третина (34%) повідомили про високий рівень стресу та погіршення морального стану (8–10 балів за шкалою) – тобто відчутне зростання тривожності й емоційного напруження. Середній само заявлений рівень погіршення психологічного стану склав приблизно 6,3 бала з 10. Таким чином, переважна більшість опитаних (близько 85%) так чи інакше переживають стрес або тривогу на тлі останніх новин

*Для порівняння, загальнонаціональне дослідження Київського міжнародного інституту соціології за 2024 рік показало, що 87% українців пережили принаймні одну стресову ситуацію протягом року​

Це підкреслює поширеність стресу в суспільстві та узгоджується з високим рівнем тривожності, зафіксованим у нашому опитуванні

Емоційний стан багатьох респондентів характеризується підвищеною тривожністю, стурбованістю та напруженістю. Деякі учасники прямо зазначали відчуття перманентної тривоги чи пригнічення. Наприклад, один із респондентів зауважив, що його “тривога перманентна, мало що допомагає”, вказуючи на постійний стан нервового напруження. В цілому, останні події та новини суттєво вплинули на психологічне самопочуття українців: більшість відзначає емоційну вразливість, стрес або виснаження. Лише незначна частка опитаних почувається спокійно і не зазнала негативних змін настрою

Вплив статі та віку на самопочуття

Гендерні відмінності

Аналіз даних виявив певні відмінності між чоловіками та жінками у рівні самопочуття. Жінки в середньому повідомляють про дещо вищий рівень стресу та тривожності. Зокрема, середній показник погіршення стану у жінок становить ~6,5/10, тоді як у чоловіків – близько 5,3/10. Як видно з таблиці, понад 35% жінок оцінили свій емоційний стан як сильно погіршений (високий стрес 8–10 балів), тоді як серед чоловіків таких – близько 23%. Водночас частка тих, хто не відчув значного стресу (низькі значення 1–3 бали), серед чоловіків помітно вища (≈32% проти 12% серед жінок). Це свідчить, що жінки більш схильні переживати останні події тяжче емоційно

*Подібну тенденцію фіксують і інші дослідження – за даними КМІС, стрес у 2024 році пережили 92% жінок проти 87% чоловіків​

Наші результати підтверджують, що жіноча частина респондентів відчуває вищий психологічний тиск і тривожність у поточних умовах

Розподіл рівня стресу за статтю:

* Частки вказані від кількості респондентів кожної статі. Як видно, у жінок більша частка високого стресу і менша – низького, у порівнянні з чоловіками

Вікові відмінності

Результати опитування також свідчать про вплив віку на самопочуття. Наймолодші респонденти (віком до 25 років) загалом оцінили свій психологічний стан дещо краще, ніж старші групи. Молодь 18–25 років продемонструвала найнижчий середній рівень стресу – близько 5,5/10, і ~21% з них віднесли свій стан до високостресового (8–10 балів). Натомість у групі 25–45 років середній бал погіршення стану становить ~6,5/10, а частка з високим рівнем стресу зростає до 35%. Найстарші респонденти (старше 45 років) показали найбільш тривожні показники: понад 53% з них оцінили свій стан як високостресовий, середній рівень – ~7,2/10, що є найвищим серед вікових груп. Це може вказувати, що старші люди важче переживають поточні події та новини, відчуваючи більш виражене емоційне навантаження

Тобто стресові події торкнулися практично всіх вікових категорій, але суб’єктивне відчуття емоційного тягара може виявитися сильнішим у старших людей (за нашими даними). Молодші респонденти, можливо, легше адаптуються або менш гостро реагують на стресори, тоді як старші відчувають глибше емоційне потрясіння

Розподіл рівня стресу за віковими групами:

* Частки вказані від кількості респондентів кожної вікової групи

Способи подолання стресу серед респондентів дослідження

В опитуванні респондентів також запитували, які способи самопідтримки вони використовують у стресових ситуаціях. Отримані відповіді продемонстрували широкий спектр підходів до подолання тривоги і негативних емоцій. Близько 70% опитаних поділилися принаймні одним методом, який допомагає їм упоратися зі стресом. Інші 30% або не відповіли на це запитання, або ж прямо вказали, що не мають ефективних способів боротьби зі стресом. Зокрема, приблизно 4% респондентів зізналися, що не вміють або не намагаються себе заспокоїти («ніякі» способи не застосовують, «нічого не допомагає» тощо), що свідчить про певну розгубленість перед стресом

Серед решти відповідей можна виділити найпопулярніші стратегії подолання стресу. У таблиці наведено основні способи та відсоток респондентів, які їх зазначили. (Оскільки багато людей називали кілька варіантів, сума відсотків перевищує 100%)

Найпоширеніші методи боротьби зі стресом:

Найчастіше респонденти долають стрес за допомогою фізичної активності та прогулянок на свіжому повітрі – цей варіант згадали понад 21% опитаних. Респонденти зазначали, що спорт, біг, йога або навіть проста прогулянка допомагають їм зняти напруження та відволіктися. Майже така ж кількість людей (18%) робить ставку на соціальну підтримку, тобто спілкування з близькими: бесіди з друзями, рідними чи партнером є для них важливим ресурсом у подоланні тривоги

Кожен десятий респондент рятується від поганого настрою через музику – приблизно 11% вказали, що слухання улюбленої музики допомагає заспокоїтися і перемкнути думки. Дуже близькі за популярністю способи – читання книжок (10,6%) та практики релаксації на кшталт медитації, дихальних вправ або технік заземлення (також ~10%). Трохи менш поширений, але теж важливий метод – достатній сон або відпочинок (близько 10% згадали, що намагаються виспатися чи полежати спокійно, щоб відновитися)

Помітна частка українців долає стрес через різні формати дозвілля. Приблизно 6% опитаних розслабляються, дивлячись фільми чи серіали (особливо комедійні та “комфортні” для себе). Кілька респондентів згадали, що їм допомагає занурення у відеоігри або перегляд веселих мемів/відео онлайн – хоча таких меншість (~2–3%), це також служить відволіканням від тривожних думок. Близько 5% учасників опитування знаходять полегшення у своїх хобі та творчості – йдеться про малювання, письмо (в тому числі ведення щоденника), рукоділля та інші творчі заняття, що дозволяють виразити емоції та заспокоїтися

Деякі респонденти звертаються по професійну допомогу для підтримки ментального здоров’я: понад 5% вказали, що відвідують психолога або психотерапевта. Ще приблизно 4–5% покладаються на медикаментозні засоби для зниження тривожності – згадувалися антидепресанти, заспокійливі на травах, магній тощо. Хоча ліки не є універсальним рішенням, для окремих людей вони стали частиною стратегії боротьби зі стресом

Варто також відзначити тенденцію до обмеження споживання інформації як методу захисту від негативних переживань. Приблизно 4% респондентів прямо згадали про “інформаційну гігієну” – навмисне зменшення перегляду новин, діджитал детокс (тимчасова відмова від соцмереж, інтернету) тощо. Люди розуміють, що постійний потік тривожних новин погіршує їхній емоційний стан, тому намагаються дозувати інформацію. Один учасник зазначив: “намагаюсь не читати новини, бо це найбільше погіршує стан – все одно від цього нічого глобально не зміниться”. Це підкреслює усвідомлення того, що надлишок негативної інформації шкодить, і контроль за інформаційним полем розглядається як спосіб зберегти спокій

Незначна частина респондентів згадала й інші способи самозаспокоєння. Декілька людей пишуть, що їм допомагають домашні тварини – спілкування з улюбленим котом чи собакою дозволяють знизити рівень стресу. Інші респонденти зазначають прийняття розслаблюючої ванни, чай або інші заспокійливі ритуали. Хоча ці методи згадувалися рідше (близько 2% опитаних кожен), для окремих людей вони є дієвими

Отже, респонденти використовують комплексний підхід до подолання стресу. Найбільш масово вони спираються на підтримку соціального оточення та активний спосіб життя (спорт, прогулянки), а також на культурні та релаксаційні практики (музика, читання, медитація). Значна частка респондентів усвідомлює важливість психологічної саморегуляції і знаходить власні способи впоратися з тривогою. Водночас близько третини опитаних поки що не мають чітких механізмів подолання стресу або вагаються у їх застосуванні – це свідчить про потребу в подальшій психосоціальній підтримці населення. Загалом результати опитування демонструють як високий рівень стресу та тривожності серед українців, так і різноманітні стратегії, до яких вони вдаються, щоб підтримати свій емоційний стан у непростих обставинах