Тривожний розлад: симптоми та лікування

Тривожний розлад вважається одним із найпоширеніших психічних станів у світі, з яким стикаються мільйони людей. Але яке реальне наповнення має це поняття? У цій статті ми з’ясуємо, що таке тривожні розлади, які бувають їхні форми, як розпізнати симптоми тривожного розладу та що робити, якщо ви або ваша близька людина потребує допомоги.

Що таке тривожні розлади?

Тривога — це природна реакція організму на небезпеку або стрес, що мобілізує ресурси для боротьби зі складними ситуаціями. Але є межа, за якою тривога перестає бути помічником і стає проблемою. У такому разі йдеться про тривожний розлад — стан, при якому відчуття занепокоєння присутнє постійно, може посилюватися без видимої причини і починає заважати повсякденному життю.

Тривожні розлади є найпоширенішою групою психіатричних розладів. Пожиттєвий ризик їх розвитку сягає 28%. Жінки стикаються з ними частіше (30%), ніж чоловіки (19%). Почати проявлятися вони можуть ще в дитинстві: близько 70% дітей віком від 7 до 13 років переживають епізоди надмірної тривоги, а приблизно кожна десята дитина або підліток має діагностований тривожний розлад. Без належної уваги ці стани нерідко зберігаються і в дорослому житті.

Типи тривожних розладів

Тривожні розлади — це не один стан, а ціла група розладів, кожен з яких має свої особливості. Людина може мати кілька з них одночасно.

До найпоширеніших тривожних розладів належать: 

• генералізований тривожний розлад

• панічний розлад

• специфічні фобії

• Соціофобія

• Агорафобія

• сепараційна тривожність 

• селективний мутизм.

Враховуючи українські реалії, до цього переліку варто додати ще ПТСР, обсесивно-компульсивний розлад та тривожно-депресивний розлад.

Фобія

Фобія — це інтенсивний, стійкий страх перед конкретним об'єктом, місцем, ситуацією або твариною, який є непропорційним реальній небезпеці. Від звичайного страху фобія відрізняється тим, що людина не може контролювати свою реакцію, навіть якщо розуміє її ірраціональність. Також людина може не відчувати жодних симптомів, поки не опиниться в контакті з тригером. Але в деяких випадках навіть думка про джерело страху вже викликає тривогу. Це називається тривогою очікування. 

Фізичні прояви фобії це запаморочення, прискорене серцебиття, тремтіння, труднощі з диханням. 

Виділяють три основні типи фобій: агорафобія (страх місць, де важко отримати допомогу або звідки важко вийти), соціальна фобія (страх осуду та критики з боку інших), специфічні фобії (страх висоти, павуків, польотів тощо).

Панічний розлад

Панічний розлад — це стан, при якому людина переживає повторювані раптові напади інтенсивного страху, так звані панічні атаки. Вони виникають несподівано, без видимої причини, і зазвичай тривають від 5 до 20 хвилин, хоча можуть тривати й довше.

Під час панічної атаки людина може відчувати прискорене серцебиття, задишку, біль у грудях, оніміння кінцівок, запаморочення, а також сильний страх смерті або втрати контролю. Після першого нападу може з'являтися тривога очікування (страх, що ситуація повториться). Це може призводити до того, що людина починає уникати місць або ситуацій, де, на її думку, напад може статися. Поступово це переростає в агорафобію. Окрім того, панічний розлад досить часто поєднується з депресією.

Генералізований тривожний розлад

Генералізований тривожний розлад (ГТР) — це стан постійної, надмірної тривоги, не прив'язаної до конкретної ситуації чи події. Людина з ГТР хвилюється практично про все: роботу, стосунки, здоров'я, гроші, побутові справи, навіть тоді, коли для занепокоєння немає реальних підстав.

Для цього розладу характерне відчуття, що тривогу неможливо “вимкнути”. До нього додаються фізичні симптоми: втомлюваність, дратівливість, труднощі з концентрацією, напруженість у м'язах, проблеми зі сном. Утім, для встановлення діагнозу симптоми мають зберігатися щонайменше шість місяців. Діагностований ГТР має хвилеподібний перебіг і часто набуває хронічної форми, тому важливо не відкладати звернення до фахівця.

Змішані депресивно-тривожні розлади

Як ми вже згадували вище, іноді тривога та депресія проявляються одночасно. Тоді фахівці говорять про змішаний депресивно-тривожний розлад. Це стан, при якому людина має ознаки і тривоги, і депресії одночасно, але жоден із них не є настільки вираженим, щоб ставити окремий діагноз.

Такий розлад досить поширений. Серед людей, які звертаються по первинну медичну допомогу, він зустрічається частіше, ніж кожен із цих станів окремо. Він супроводжується пригніченим настроєм, постійним занепокоєнням, порушеннями сну, сльозливістю, відчуттям безвиході та вегетативними симптомами. Цей тривожний стан важчий у лікуванні, ніж кожен розлад окремо, тому потребує комплексного підходу: поєднання психотерапії та, за потреби, медикаментозної підтримки.

Обсесивно-компульсивний розлад

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) — це стан, при якому людина стикається з нав'язливими думками (обсесіями) та відчуває непереборне бажання виконувати певні повторювані дії або ритуали (компульсії), щоб позбутися тривоги, яку ці думки викликають. Людина, як правило, розуміє, що її думки та дії є надмірними або нелогічними, але не може їм протистояти, бо якщо вона спробує опиратися компульсіям, тривога лише посилиться. Ці ритуали можуть займати багато часу та значно заважати повсякденному життю: роботі, навчанню, стосункам. 

Тривожні розлади як гостра реакція на стрес

Деякі тривожні розлади виникають як безпосередня реакція на надзвичайно стресову або травматичну подію. Гостра стресова реакція розвивається одразу після пережитого і проявляється через відчуття оглушеності, відстороненості, нав'язливе прокручування події в думках, підвищену збудливість і тривогу. Якщо ж симптоми зберігаються довше та поглиблюються, може розвинутися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У сучасних реаліях життя в Україні, з огляду на досвід війни, ці стани зустрічаються особливо часто. Важливо розуміти, що гостра реакція на стрес — це не ознака слабкості, а природна відповідь психіки на надмірне навантаження, яка потребує уваги та підтримки фахівця.

Тривожні розлади як дисоціативні (конверсійні) розлади

Дисоціативні, або конверсійні розлади, це стани, в яких сильна емоційна напруга виливається у фізичні або неврологічні симптоми без видимої причини. Зокрема, людина може відчувати тимчасову втрату пам'яті, відчуття нереальності себе чи оточення, оніміння, паралічі або судоми, які не мають медичного пояснення. Утім, ці стани є способом, яким психіка намагається захиститися від нестерпного емоційного болю або стресу. Попри те, що симптоми виглядають як фізичні, їхнє коріння психологічне. Тому при цих станах необхідна допомога психотерапевта, а не лише лікаря-невролога.

Тривожні розлади, що протікають в соматоформній формі

Дуже часто за фізичними симптомами приховується тривога. При соматоформних розладах людина відчуває реальні тілесні симптоми: болі, нудоту, серцебиття, порушення травлення. Однак медичні обстеження не виявляють жодної причини. Частка таких соматизованих емоційних розладів, за різними даними, сягає від 32 до 40%.

У таких випадках людина переконана, що серйозно хвора, і продовжує шукати фізичне пояснення своєму стану: відвідує різних лікарів, проходить обстеження. Але запевнення спеціалістів у тому, що жодних проблем немає, не приносять полегшення, адже симптоми нікуди не зникають і продовжують заважати жити. Насправді за цими симптомами стоїть тривога або інший психічний стан. Таким чином тіло сигналізує про те, що психіці потрібна допомога.

Симптоми тривожних розладів

Тривожні розлади проявляються по-різному, але є загальні ознаки, на які варто звертати увагу. Симптоми тривожного розладу поділяють на чотири групи: фізичні, емоційні, когнітивні та поведінкові.

1. Фізичні симптоми — це те, що людина відчуває тілесно: прискорене серцебиття, біль або стиснення в грудях, утруднене дихання, підвищене потовиділення, тремтіння, запаморочення, м'язова напруга, слабкість і втома, проблеми з травленням та сном. Ці відчуття можуть бути настільки інтенсивними, що їх легко переплутати із симптомами фізичного захворювання, наприклад, серцевого нападу.

2. Емоційні симптоми включають постійне відчуття знервованості та напруження, безпричинне роздратування, передчуття біди або небезпеки, труднощі з концентрацією уваги. Людина може почуватися зле навіть без видимої причини.

3. Когнітивні симптоми — це тривожні думки, які важко зупинити, на кшталт: «Я втрачаю контроль», «Все піде не так», «Тільки слабкі люди так почуваються». Такі думки ще більше підживлюють тривогу і запускають нове коло занепокоєння.

4. Поведінкові симптоми — це зміни в тому, як людина діє. Найпоширеніший поведінковий прояв — це уникнення: людина починає обходити стороною ситуації, місця або дії, які асоціюються з тривогою. Наприклад, перестає їздити в громадському транспорті, уникає людних місць або фізичних навантажень, бо вони викликають відчуття, схожі на тривожний стан. Інший симптом — захисна поведінка: завжди тримати телефон під рукою, постійно шукати підтримки в оточуючих тощо.

Причини тривожних розладів

Причини тривожних розладів найчастіше криються у поєднанні біологічних, психологічних факторів, а також життєвого досвіду. 

На біологічному рівні найголовнішим фактором є мозок, а точніше, лімбічна система, яка відповідає за емоції. Під впливом різних факторів у ній може порушитися баланс нейромедіаторів: серотоніну, дофаміну та гамма-аміномасляної кислоти. Через це нервова система стає надто «чутливою» і реагує тривогою навіть на незначний або уявний стрес.

Генетика також має значення: у 30-40% випадків тривожні розлади пов'язані зі спадковою схильністю. Йдеться про так званий тривожно-чутливий темперамент, коли людина від природи гостріше реагує на стрес і невизначеність.

Серед інших поширених причин і факторів ризику виділяють такі: 

• стресові або травматичні події в житті (втрата близької людини, аварія, насильство, військовий досвід)

• пережите насильство в дитинстві або небезпечна прив'язаність до батьків

• тяжкі соматичні захворювання

• травми голови

• вживання алкоголю, наркотиків або зловживання стимуляторами

• наявність інших психічних розладів.

Жоден із цих факторів окремо не гарантує розвиток тривожного розладу. Зазвичай це результат взаємодії кількох чинників одночасно. Також жоден із них не означає, що людина залишатиметься у тривозі назавжди. Тривожні розлади виліковні, якщо вчасно звернутися по допомогу.

Діагностика тривожних розладів

Якщо ви помітили у себе симптоми тривожного розладу, перш за все слід звернутися до сімейного лікаря або педіатра. Лікар проведе первинний огляд, за потреби призначить аналізи, щоб виключити фізичні причини симптомів, і направить до спеціаліста з психічного здоров'я. Ви також можете звернутися до психотерапевта самостійно.

Діагностика тривожних розладів базується на бесіді зі спеціалістом: він детально розпитує про симптоми, їхню тривалість, інтенсивність і вплив на повсякденне життя. Фахівець також може користуватися стандартизованими опитувальниками для оцінки рівня тривоги. 

Лікування тривожних розладів

Основним і найефективнішим методом лікування тривожних розладів є психотерапія. Вона допомагає розпізнати тривожні думки, змінити деструктивні патерни поведінки та навчитися по-іншому реагувати на стрес. Найбільш доказовими підходами для роботи з тривожними розладами вважаються когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та терапія прийняття і відповідальності. У багатьох випадках, особливо при ранньому зверненні, психотерапія дає стійкий результат без медикаментозного лікування.

Якщо тривожний розлад має виражений або затяжний характер, лікар може призначити медикаментозну підтримку. Це можуть бути антидепресанти, протитривожні засоби (анксіолітики) або інші препарати залежно від ситуації. Ліки завжди підбираються індивідуально і приймаються під наглядом лікаря.

Комплексний підхід до лікування тривожних розладів також може включати навчання технік управління стресом, релаксаційні практики, експозиційну терапію та фізіотерапію.

Якщо відчуваєте, що тривога виходить за межі звичайного хвилювання і заважає вам жити, варто не відкладати звернення по допомогу. Психолог онлайн допоможе розібратися з симптомами тривожного розладу, підібрати стратегії подолання та поступово повернути відчуття стабільності у повсякденне життя.