Звідки беруться тривожні розлади та як з ними боротися?

Тривожні розлади є найпоширенішою групою психіатричних розладів (пожиттєвий ризик перебігу - 28%), що має суттєвий вплив на якість життя у всіх сферах. Частіше розвивається у жінок - 30%, у чоловіків - 19%. Важливо знати, що у дітей хвилювання - нормальна частина їхнього розвитку. 70% дітей у віці від семи до тринадцяти років стикаються із проблемою надмірної тривоги. Приблизно 1 із 10 дітей і підлітків мають тривожний розлад. З'явившись у дитинстві, тривожні розлади продовжують існувати і у дорослому житті.

Найвизначальнішим фактором

Що впливає на розвиток тривожного розладу, є генетичний фактор (у 30-40% випадків). Йдеться про так званий тривожно-чутливий темперамент. Іншими факторами, які провокують появу тривоги, є психотравмуючі події у житті людини, небезпечна прив'язаність у дітей до батьків та багато інших.

Для того, аби краще зрозуміти

Як працює наша система безпеки, і де трапляється збій, слід поглянути на те, як працює наш мозок. Мигдалевидне тіло – це маленька горошинка, яка включає систему тривоги і працює за принципом: «Краще бути у безпеці, ніж потім шкодувати». Воно віддає наказ мобілізувати нашу свідомість та тіло, після чого людина намагається нейтралізувати небезпеку навколо себе, щоб почуватися захищеною. Сигнал про те, що небезпека вже позаду, віддає наша лобна кора, яка подібно господарю заспокоює злого собаку, який постійно гавкає. Таким чином людина відчуває себе у безпеці знову. Якщо йдеться про тривожні розлади, то мигдалевидне тіло - це злий собака, який виходить з-під контролю лобної кори (доброго господаря) і запускає систему тривоги у той час, коли, як йому здається, є або може виникнути небезпека. При тривожних розладах людський організм працює на виснаження, бо постійний стан боротьби чи очікування на катастрофу призводить до мобільності і виключення багатьох реакцій, оскільки найважливіше завдання на даний момент – вижити.

Існує декілька різновидів тривожних розладів:

• Специфічна фобія

• Сепараційна тривога

• Шкільна фобія

• Селективний мутизм

• Панічні атаки з агорафобією

• Соціальна фобія

• Генералізований тривожний розлад

• ОКР

• ПТСР

• Дизморфофобічний розлад

Хочеш отримати індивідуальну консультацію психотерапевта?Пройди тест, який допоможе підібрати спеціаліста саме під твій запит, і запишись на консультацію

Пройти тест

Тривожні розлади є однією з найпоширеніших причин звертання по допомогу до психіатра та психотерапевта.

Точно відомо, що тривога значно впливає на якість життя у всіх його сферах: особистій, соціальній, фізичній тощо. Окрім цього, тривожні розлади часто ідуть поруч з іншими труднощами, як от депресією, низькою самооцінкою, відсутністю вміння постояти за свої права. Для того, аби зрозуміти всю повноту проблеми клієнта, необхідно провести ретельне психіатричне обстеження, за допомогою якого можна визначити основні мішені втручань.

Важливо пам'ятати

Тривожні розлади різняться в кожної окремої людини за інтенсивністю, тривалістю, появою супутніх труднощів тощо. Тому рекомендації щодо лікування можуть бути різними (зокрема, стосовно того, як часто та довго будуть проводитись консультації, чи будуть долучатись інші спеціалісти).

Спільним для всіх втручань буде метод, за допомогою якого можливо досягти змін.

Згідно світових стандартів надання допомоги, рекомендованою є когнітивно-поведінкова терапія. Дані досліджень підтвердили, що більшість людей, залучених у когнітивно-поведінкову терапію тривожних розладів, згодом почуваються менш тривожно навіть після завершення лікування.

Когнітивно-поведінкова терапія тривожних розладів каже, що єдиний метод подолання страху - подивитися йому в обличчя замість того, щоб уникати.

Для того, щоб подолати страх, терапевт запропонує скласти список об'єктів або ситуацій, яких людина боїться; описати, наскільки сильним є страх, та вказати свої переконання щодо кожного об'єкта чи ситуації. Процес зустрічі зі страхом буде поступовим: попередньо терапевт пояснить усі деталі; завдання буде ретельно заплановане на спільній консультації; не буде жодних неприємних несподіванок; людина особисто визначатиме темп, з яким захоче просуватися у терапії. Більшість пацієнтів завдяки застосуванню цих технік відчувають значно меншу напругу, почуваються успішнішими, а також мають змогу робити те, що раніше боялися.

Автор - Ліссова Анна

Практикуючий психотерапевт pleso

Клієнти звертаються до Анни з різними запитами — від конкретних симптомів як тривога, панічні атаки, проблеми комунікації, до більш розмитих та глобальних питань, як то питання самооцінки та самоцінності, пошук сенсу життя тощо. Психотерапевтка працює в методах транзакційного аналізу, схема-терапії. Має медичну освіту та досвід роботи в медичних закладах — психіатричній лікарні та пологовому будинку. У роботі спирається на доказові методи. Також Анна є співзасновником цієї платформи. Консультує військових, ЛГБТ+ клієнтів, клієнтів із суїцидальними нахилами, з діагностованими психіатричними захворюваннями, з діагностиваними соматичними захворюваннями (онкологія, СНІД тощо). У роботі Анна співпрацює з психіатрами, міксує різні методи психотерапії, проводить тестування стану на початку терапії та наприкінці, сповіщає про прогрес та допомагає по-новому поглянути на проблему.

Придбати сеанс